2026 Жовтня 06, Вівторок

Ісус відновлює Петра

15Коли вони закінчили снідати, Ісус запитав Симона Петра:

―Симоне, сину Йони, чи ти любиш Мене більше, ніж вони?

Він відповів:

―Так, Господи, Ти знаєш, що я люблю Тебе.

Ісус сказав йому:

―Паси Моїх ягнят.

16Ісус запитав його вдруге:

―Симоне, сину Йони, чи ти любиш Мене?

Він відповів:

―Так, Господи, Ти знаєш, що я люблю Тебе.

Ісус сказав йому:

―Паси Моїх овець.

17Ісус запитав його втретє:

―Симоне, сину Йони, чи ти любиш Мене?

Петро засмутився, що Ісус запитав його втретє: «Чи ти любиш Мене?», і відповів Йому:

―Господи, Ти все знаєш, Ти знаєш, що я люблю Тебе!

Ісус сказав йому:

―Паси Моїх овець. 18Істинно кажу тобі: коли ти був молодим, ти сам вдягався й ходив, куди хотів, але коли ти постарієш, то простягнеш свої руки, і хтось інший одягне тебе й поведе тебе туди, куди не хочеш. 19Ісус сказав це, щоб вказати, якою смертю Петро прославить Бога.

Потім сказав йому:

―Іди за Мною!

20Петро, обернувшись, побачив, що учень, якого любив Ісус, ішов за ними. Це був той, хто на вечері сперся на Ісуса й запитав: «Господи, хто Тебе зрадить?»

21Коли Петро побачив його, то запитав Ісуса:

―Господи, а з ним що буде?

22Ісус відповів:

―Якщо Я хочу, щоб він залишився, поки Я не повернусь, що тобі? Ти йди за Мною!

23Через це серед братів поширилася чутка, що цей учень не помре. Але Ісус не сказав йому, що не помре, а: «Якщо Я хочу, щоб він залишився, поки Я повернусь, що тобі?»

24Це той учень, який свідчить про це і який написав це. Ми знаємо, що його свідчення правдиве.

25Ісус робив ще багато іншого. Якби про все докладно написати, то, думаю, навіть у всьому світі не було б місця для всіх написаних книг.

8Адже Бог мені свідок, що я сумую за всіма вами почуттями Христа Ісуса.

9І за те молюся, щоб ваша любов зростала все більше й більше в пізнанні та всякому розумінні, 10щоб ви могли визначати те, що краще, аби ви були чистими й непорочними в День Христа, 11сповнені плодом праведності через Ісуса Христа на славу й похвалу Бога.

Позитивні наслідки ув’язнення Павла

12Брати, хочу, щоб ви знали: те, що сталося зі мною, посприяло поширенню Доброї Звістки, 13оскільки всій імператорській варті та всім іншим стали відомі мої кайдани за Христа, 14і багато братів, які через мої кайдани вірять у Господа, мають ще більшу наснагу безстрашно звіщати Слово.

Зцілення прокаженого

12Коли Ісус перебував в одному місті, прийшов до нього чоловік, що був увесь покритий проказою. Побачивши Ісуса, він впав долілиць та просив Його, кажучи:

―Господи, якщо хочеш, Ти можеш мене очистити.

13Ісус простягнув руку, доторкнувся до нього й промовив:

―Хочу, будь чистим!

І вмить проказа залишила його.

14Ісус наказав йому:

―Нікому не кажи про це, але йди, покажи себе священникові та принеси жертву за своє очищення, як наказав Мойсей, їм на свідчення.

15Однак звістка про Ісуса розходилася ще більше, і багато людей приходило до Нього послухати та отримати зцілення від своїх хвороб. 16Він же відходив у пустелю та молився там.

9Адже я думаю, що Бог поставив нас, апостолів, останніми в черзі, як призначених для смерті на арені, бо ми стали видовищем для світу, ангелів та людей. 10Ми безумні заради Христа, а ви ж мудреці в Христі! Ми слабкі, а ви сильні! Ви в пошані, а ми знеславлені! 11І досі ми відчуваємо голод та спрагу, ходимо в лахмітті, зносимо побої, не маємо житла, 12виснажуємося, працюючи важко своїми руками. Коли нас проклинають, ми благословляємо; нас переслідують, а ми терпимо; 13коли нас ганьблять, ми підбадьорюємо. Ми стали наче сміття для світу, наче нечистоти для всіх дотепер.

14Я пишу вам це не для того, щоб осоромити вас, а для того, щоб наставити як моїх любих дітей. 15Навіть якби ви мали десять тисяч наставників, батьків у вас небагато. Адже я породив вас у Христі Ісусі через Добру Звістку. 16Тож закликаю вас: станьте моїми послідовниками!

Ісус звертається до своїх учнів

19Увечері того ж першого дня тижня, коли учні були разом, – а двері були зачинені зі страху перед юдейськими керівниками, – Ісус з’явився посеред них та промовив: «Мир вам!» 20Кажучи це, показав їм Свої руки й бік. Учні зраділи, побачивши Господа.

21Ісус знову сказав їм: «Мир вам! Як послав Мене Отець, так і Я посилаю вас». 22Сказавши це, Він дихнув на них і сказав: «Прийміть Святого Духа!» 23Кому ви будете прощати гріхи, тому вони будуть прощені, а кому залишите, тому будуть залишені.

Ісус з’являється Фомі

24Але Фома, один із дванадцяти, якого ще звали Близнюком, не був з учнями, коли прийшов Ісус. 25Інші учні сказали йому:

―Ми бачили Господа!

Але він сказав їм:

―Якщо я не побачу на Його руках ран від цвяхів, не вкладу свого пальця в рани від цвяхів і не вкладу своєї руки в рану на Його боці, то не повірю.

26Через тиждень учні Ісуса знову зібралися в домі, і Фома був із ними. І хоча двері були зачинені, прийшов Ісус, став посеред них і сказав:

―Мир вам!

27Потім сказав Фомі:

―Поклади сюди свій палець. Подивися на Мої руки. Простягни свою руку й вклади її у Мій бік. І не будь невіруючим, а повір!

28Фома відповів Йому:

―Господь мій і Бог мій!

29Ісус сказав йому:

―Ти повірив, тому що побачив Мене. Блаженні ті, що не бачили й повірили.

Мета Євангелія від Івана

30Ісус зробив багато інших знаків перед Своїми учнями, які не записані в цій книзі. 31Але це було написано, щоб ви повірили, що Ісус є Христос, Син Божий, і, віруючи, мали життя в Його ім’я.