2026 Вересня 26, Субота
Апостола і євангеліста Іоана Богослова (початок ІІ).
Ран.
Ісус відновлює Петра
15Коли вони закінчили снідати, Ісус запитав Симона Петра:
―Симоне, сину Йони, чи ти любиш Мене більше, ніж вони?
Він відповів:
―Так, Господи, Ти знаєш, що я люблю Тебе.
Ісус сказав йому:
―Паси Моїх ягнят.
16Ісус запитав його вдруге:
―Симоне, сину Йони, чи ти любиш Мене?
Він відповів:
―Так, Господи, Ти знаєш, що я люблю Тебе.
Ісус сказав йому:
―Паси Моїх овець.
17Ісус запитав його втретє:
―Симоне, сину Йони, чи ти любиш Мене?
Петро засмутився, що Ісус запитав його втретє: «Чи ти любиш Мене?», і відповів Йому:
―Господи, Ти все знаєш, Ти знаєш, що я люблю Тебе!
Ісус сказав йому:
―Паси Моїх овець. 18Істинно кажу тобі: коли ти був молодим, ти сам вдягався й ходив, куди хотів, але коли ти постарієш, то простягнеш свої руки, і хтось інший одягне тебе й поведе тебе туди, куди не хочеш. 19Ісус сказав це, щоб вказати, якою смертю Петро прославить Бога.
Потім сказав йому:
―Іди за Мною!
20Петро, обернувшись, побачив, що учень, якого любив Ісус, ішов за ними. Це був той, хто на вечері сперся на Ісуса й запитав: «Господи, хто Тебе зрадить?»
21Коли Петро побачив його, то запитав Ісуса:
―Господи, а з ним що буде?
22Ісус відповів:
―Якщо Я хочу, щоб він залишився, поки Я не повернусь, що тобі? Ти йди за Мною!
23Через це серед братів поширилася чутка, що цей учень не помре. Але Ісус не сказав йому, що не помре, а: «Якщо Я хочу, щоб він залишився, поки Я повернусь, що тобі?»
24Це той учень, який свідчить про це і який написав це. Ми знаємо, що його свідчення правдиве.
25Ісус робив ще багато іншого. Якби про все докладно написати, то, думаю, навіть у всьому світі не було б місця для всіх написаних книг.
Літ. Ап.:
12Бога ніхто ніколи не бачив. Якщо ми любимо одне одного, Бог перебуває в нас, і Його любов у нас досконала.
13Так ми пізнаємо, що залишаємося в Бозі і Бог у нас, бо Він нам дав від Свого Духа. 14Ми бачили й свідчимо, що Отець послав Сина як Спасителя світу. 15Якщо хтось визнає, що Ісус – Божий Син, то Бог перебуває в ньому, а він – у Бозі. 16Ми пізнали й повірили в любов, яку Бог має до нас.
Бог є любов, і хто перебуває в любові, перебуває в Бозі, і Бог перебуває в ньому. 17Так любов удосконалюється в нас, щоб ми мали сміливість у День Суду, бо ми в цьому світі, як Ісус. 18У любові немає страху. Навпаки, досконала любов викидає страх геть, тому що страх має в собі покарання, а хто боїться, ще не вдосконалений у любові.
19Ми любимо, тому що Бог перший полюбив нас.
25Біля хреста Ісуса стояли Його мати, сестра Його матері, Марія – дружина Клеопова та Марія Магдалина. 26Коли Ісус побачив там Свою матір та учня, якого Він любив і який стояв поруч із нею, промовив до Своєї матері: «Жінко, ось твій син!» 27Потім сказав учневі: «Ось твоя мати!» Відтоді учень узяв її до себе.
24Це той учень, який свідчить про це і який написав це. Ми знаємо, що його свідчення правдиве.
25Ісус робив ще багато іншого. Якби про все докладно написати, то, думаю, навіть у всьому світі не було б місця для всіх написаних книг.