2026 Вересня 30, Середа

Середа
30 Вересня 2026
Жовтий

Сщмч. Григорія, єп., просвітителя Вірменії (бл. 335).
Свт. Михаїла, першого митр. Київського і всієї Руси (992).
Мцц. Рипсимії, Гаянії і з ними 35 святих дів (поч. ІV).

Євангельські читання

Ран.

Ін., 35 зач. (від пол.), X, 1 – 9.

Ісус – добрий пастир

1«Істинно кажу вам: хто не входить в овечий двір через ворота, а перелазить в іншому місці, той злодій та розбійник. 2А хто входить через ворота, той пастир овець. 3Сторож відкриває йому, і вівці чують його голос. Він кличе поіменно кожну вівцю й виводить їх. 4Коли ж виведе всіх своїх, то йде попереду них, і вівці йдуть за ним, бо знають його голос. 5За чужинцем вони не підуть, а втечуть від нього, бо не знають його голосу».

6Ісус сказав їм цю притчу, але вони не зрозуміли, про що Він говорив.

7Тоді Ісус знову сказав: «Істинно кажу вам: Я – ворота для овець. 8Усі, хто приходив до Мене, – злодії та розбійники; але вівці їх не слухалися. 9Я – ворота, і якщо хтось входить через Мене, буде спасенний. Він увійде, вийде й знайде пасовисько.

Ряд.

Еф., 231 зач., V, 25–33.

25Чоловіки, любіть своїх дружин так, як і Христос полюбив Церкву й віддав Себе за неї, 26щоб освятити її, очистивши обмиванням у воді за допомогою Слова, 27і щоб поставити її перед Собою як славну Церкву, без плям, зморшок чи чогось подібного, але святу й невинну. 28Так само й чоловіки повинні любити своїх дружин, як свої власні тіла. Той, хто любить свою дружину, любить самого себе. 29Адже немає нікого, хто б ненавидів своє тіло, але кожен годує його й турбується про нього, як і Христос про Церкву, 30тому що ми – частини Його тіла, «з Його плоті й кісток». 31«Тому залишить чоловік батька свого й матір свою і прилине до жінки своєї, і будуть двоє одним тілом». 32Це велика таємниця, але я кажу про Христа й про Церкву. 33Отже, нехай кожен із вас любить свою дружину, як себе самого, а дружина нехай боїться свого чоловіка.

Лк., 12 зач., IV, 1–15.

Диявол спокушає Ісуса

1Ісус, сповнений Духа Святого, повернувся від Йордану, і Дух повів Його в пустелю. 2Сорок днів спокушав Його диявол, і увесь цей час Ісус нічого не їв. Коли ж ці дні закінчилися, Він зголоднів.

3Тоді диявол промовив до Нього:

―Якщо Ти Син Божий, скажи ось цьому каменю, щоб став хлібом!

4Ісус відповів йому:

―Написано:

«Не одним тільки хлібом буде жити людина,

але кожним словом Божим».

5Тоді, вивівши Його на високу гору, диявол в одну мить показав Йому всі царства світу 6й сказав Йому:

―Тобі віддам усі ці царства, всю владу й славу, бо вони передані мені, і кому я хочу, тому й віддаю їх. 7Якщо Ти тільки поклонишся переді мною, усе буде Твоїм!

8Ісус відповів:

―Написано:

«Господу Богу твоєму поклоняйся

і Йому єдиному служи».

9Тоді диявол повів Його до Єрусалима й, поставивши на покрівлю Храму, сказав Йому:

―Якщо Ти Син Божий, кинься вниз із цього місця, 10бо написано:

«Ангелам Своїм Він віддасть наказ про Тебе,

щоб охороняли Тебе».

11А також:

«На своїх долонях вони понесуть Тебе,

щоб не спіткнулася нога Твоя об камінь».

12Ісус сказав у відповідь:

―Сказано: «Не спокушай Господа Бога твого!»

13Закінчивши всі ці спокушання, диявол залишив Його до певного часу.

Початок служіння в Галілеї

14Ісус повернувся в силі Духа до Галілеї, і чутка про Нього розійшлася по всій околиці. 15Він навчав у їхніх синагогах, і всі Його прославляли.

Свт.:

Євр., 318 зач., VII, 26 – VIII, 2.

26Саме такий Первосвященник нам потрібен: святий, бездоганний, чистий, відокремлений від грішників, піднесений над небом. 27На відміну від інших первосвященників, Йому не потрібно щодня приносити жертви, спершу за власні гріхи, а потім за гріхи людей. Він це зробив раз і назавжди, коли Сам Себе приніс у жертву. 28Адже Закон призначає первосвященниками людей у всій їхній слабкості; однак клятва, яка прийшла після Закону, призначила Первосвященником Сина, досконалого навіки.

Первосвященник Нового Завіту

1Тепер головне, про що ми говоримо: ми маємо Первосвященника, Який сів праворуч від престолу Величності на небі. 2Він є Служителем Святилища та справжньої Оселі, встановленої Господом, а не людиною.

Ін., 36 зач., X, 9 – 16.

9Я – ворота, і якщо хтось входить через Мене, буде спасенний. Він увійде, вийде й знайде пасовисько. 10Злодій приходить тільки для того, щоби вкрасти, вбити й зруйнувати. А Я прийшов, щоб люди мали життя й щоб мали його вдосталь.

11Я – добрий пастир. Добрий пастир віддасть життя за овець. 12Наймит не є пастирем, вівці не належать йому. Коли він бачить, що наближається вовк, то залишає овець і тікає. Вовк хапає овець, і вони розбігаються. 13Наймит тікає, бо його найняли, і він не дбає про овець.

14Я – добрий пастир. Я знаю Своїх, і вони знають Мене. 15Так само Отець знає Мене, і Я знаю Отця; Я віддаю Своє життя за овець. 16У Мене є й інші вівці, які не з цієї кошари, і їх Я маю привести сюди. Вони почують Мій голос, і буде одна отара й один пастир.

logo

На сайті використовуються зображення ікон іконописної майстерні “Небо на землі”

Напишіть нам

Orthodox Calendar © 2026. Всі права захищені.

При використанні матеріалів сайту, будь ласка, вказуйте посилання на сайт.