2026 Жовтня 03, Субота

39Не всяке тіло однакове: одне тіло у людей, інше у тварин, інше у птахів, інше у риб.

40Існують тіла небесні й тіла земні. Але в небесних слава одна, а в земних – інша. 41У сонця одна слава, у місяця інша слава, а в зірок ще інша, і зірка від зірки відрізняється славою.

42Так само й з воскресінням із мертвих. Тіло сіється в тлінні, але воскресає в нетлінні. 43Сіється в ганебності, але воскресає в славі. Сіється в слабкості, але воскресає в силі. 44Сіється в земному тілі, але воскресає духовним тілом. Якщо існує земне тіло, то існує й духовне. 45Так і написано: «Перша людина, Адам, став живою душею». Останній Адам – духом, що дає життя.

Ісус виганяє нечистого духа

31І прийшов Він до галілейського міста Капернаума та навчав людей у Суботу. 32Усі дивувалися Його вченню, бо слова Його мали владу.

33У синагозі був чоловік, котрий мав демона, нечистого духа, і він голосно закричав:

34―Облиш! Що Тобі до нас, Ісусе з Назарета? Ти прийшов знищити нас? Я знаю, Хто Ти – Святий Божий!

35Але Ісус наказав йому:

―Замовкни та вийди з нього!

І демон, кинувши його на середину, вийшов із нього, не заподіявши йому жодної шкоди.

36Усіх охопило здивування, і казали одне до одного: «Що це за вчення таке, що владою та силою наказує нечистим духам, і вони виходять?»

Павло в Афінах

16Чекаючи на них в Афінах, Павло засмутився у своєму дусі, побачивши, що місто наповнене ідолами. 17Він розмовляв з юдеями та богобоязними в синагозі й щоденно з тими, хто був на ринку. 18Деякі філософи з епікурейців та стоїків почали сперечатися з ним.

Одні з них говорили:

―Що хоче сказати цей базіка?

Інші казали:

―Здається, він звіщає чужих богів!

Це тому, що він проповідував Добру Звістку про воскресіння Ісуса.

19Вони взяли його та повели до Ареопагу, кажучи:

―Чи можемо ми знати, що це за нове навчання, про яке ти говориш? 20Бо щось дивне ти вкладаєш нам у вуха, і хотілося б знати, що це означає.

21Усі афіняни й чужинці, які там мешкали, нічим іншим не займались, як аби щось нове говорити чи слухати.

22Павло став посередині Ареопагу та промовив:

―Афіняни! З усього бачу, що ви дуже релігійні! 23Бо коли я проходив та роздивлявся ваші святині, то знайшов і жертовник, на якому було написано:

невідомому богові.

Отже, цього невідомого Бога, Якому ви поклоняєтесь, не знаючи, я вам проповідую. 24Бог, Який сотворив світ і все, що в ньому, є Господом неба і землі. Він не живе в храмах, збудованих руками людей, 25і не вимагає служіння людських рук, ніби в чомусь має потребу. Він сам дає всім життя, дихання й усе інше. 26З одного чоловіка Він сотворив усі народи, щоб вони заселили цілу землю. Він установив часи та межі їхнього проживання, 27щоб вони шукали Бога й, відчуваючи Його, мабуть, знайшли, хоча Він і недалеко від кожного з нас. 28Бо в Ньому ми живемо, рухаємось та існуємо, як про це казали деякі з ваших поетів: «Ми Його нащадки».

29Будучи нащадками Бога, ми не повинні думати, що божество – це щось майстерно виготовлене за замислом людей із золота, срібла або каміння. 30Отже, не зважаючи на часи незнання, Бог тепер наказує всім людям усюди покаятись; 31бо Він призначив день, коли судитиме світ по правді через Чоловіка, Якого обрав для цього, і дав усім незаперечні докази цього, воскресивши Його з мертвих.

32Почувши про воскресіння з мертвих, одні почали насміхатися, а інші сказали:

―Про це ми послухаємо тебе іншим разом!

33Так Павло вийшов з-поміж них. 34Однак деякі люди приєдналися до нього й увірували. Серед них Діонісій Ареопагіт, одна жінка, на ім’я Дамаріс, та інші разом із ними.

Притчі про скарб та перлину

44Царство Небесне подібне до скарбу, захованого в полі. Чоловік, знайшовши його, знов ховає і на радощах іде, продає все, що має, і купує те поле.

45Ще Царство Небесне подібне до купця, який розшукує гарні перлини. 46Знайшовши одну дорогоцінну перлину, він іде, продає все, що має, і купує її.

Притча про невід

47Ще Царство Небесне подібне до невода, закинутого в море, який зібрав багато всякої риби. 48Коли він наповнився, його витягли на берег і, сівши, відібрали все добре в посуд, а непридатне викинули геть. 49Так буде й при кінці світу: вийдуть ангели, відділять злих з-поміж праведних 50і викинуть їх у вогняну піч, де буде плач та скрегіт зубів.

51Чи зрозуміли ви все це?

Вони відповіли:

―Так!

52Він сказав їм:

―Тому кожен книжник, навчений про Царство Небесне, подібний до господаря дому, який виносить зі своєї скарбниці нове й старе.

Ісуса не приймають у Назареті

53Коли Ісус закінчив розповідати ці притчі, то пішов звідти. 54Він прийшов на Свою батьківщину й навчав людей у їхній синагозі, так що вони були здивовані та казали: «Звідки в Нього така мудрість та сила?