2026 Жовтня 09, П’ятниця

Ісус відновлює Петра

15Коли вони закінчили снідати, Ісус запитав Симона Петра:

―Симоне, сину Йони, чи ти любиш Мене більше, ніж вони?

Він відповів:

―Так, Господи, Ти знаєш, що я люблю Тебе.

Ісус сказав йому:

―Паси Моїх ягнят.

16Ісус запитав його вдруге:

―Симоне, сину Йони, чи ти любиш Мене?

Він відповів:

―Так, Господи, Ти знаєш, що я люблю Тебе.

Ісус сказав йому:

―Паси Моїх овець.

17Ісус запитав його втретє:

―Симоне, сину Йони, чи ти любиш Мене?

Петро засмутився, що Ісус запитав його втретє: «Чи ти любиш Мене?», і відповів Йому:

―Господи, Ти все знаєш, Ти знаєш, що я люблю Тебе!

Ісус сказав йому:

―Паси Моїх овець. 18Істинно кажу тобі: коли ти був молодим, ти сам вдягався й ходив, куди хотів, але коли ти постарієш, то простягнеш свої руки, і хтось інший одягне тебе й поведе тебе туди, куди не хочеш. 19Ісус сказав це, щоб вказати, якою смертю Петро прославить Бога.

Потім сказав йому:

―Іди за Мною!

20Петро, обернувшись, побачив, що учень, якого любив Ісус, ішов за ними. Це був той, хто на вечері сперся на Ісуса й запитав: «Господи, хто Тебе зрадить?»

21Коли Петро побачив його, то запитав Ісуса:

―Господи, а з ним що буде?

22Ісус відповів:

―Якщо Я хочу, щоб він залишився, поки Я не повернусь, що тобі? Ти йди за Мною!

23Через це серед братів поширилася чутка, що цей учень не помре. Але Ісус не сказав йому, що не помре, а: «Якщо Я хочу, щоб він залишився, поки Я повернусь, що тобі?»

24Це той учень, який свідчить про це і який написав це. Ми знаємо, що його свідчення правдиве.

25Ісус робив ще багато іншого. Якби про все докладно написати, то, думаю, навіть у всьому світі не було б місця для всіх написаних книг.

27Тільки живіть згідно із Христовою Доброю Звісткою, щоб, незалежно від того, чи прийду й побачу вас, чи ні, я чув, що ви залишаєтеся в одному дусі й однодушно боретеся за віру Доброї Звістки, 28не даючи супротивникам залякати себе ні в чому. Для них це доказ їхнього знищення, а для вас – спасіння, і це від Бога. 29Адже завдяки Христу вам дарована благодать не тільки вірити в Нього, а й страждати за Нього, 30маючи таку ж боротьбу, яку ви бачили в мене й про яку ви зараз чуєте.

Наслідування смиренності Христа

1Отже, коли є якесь підбадьорення в Христі, коли є якась утіха в любові, коли є якась спільність Духа, коли є якісь щирі почуття та милосердя, 2то доповніть мою радість: майте однакове мислення, однакову любов, будьте однодушні та однодумні. 3Не робіть нічого з самолюбних амбіцій чи з марнославства, а в смиренності вважайте одне одного за вищого від себе, 4дбаючи не лише про самих себе, а й про інших.

Проповідь на рівнині

17Ісус, зійшовши разом із ними з гори, зупинився на рівному місці. Великий натовп Його учнів і велика кількість народу зі всієї Юдеї, Єрусалима та приморського Тира й Сидона 18прийшли послухати Його та отримати зцілення від хвороб. Ті, що страждали від нечистих духів, теж були зцілені. 19Весь натовп хотів доторкнутися до Ісуса, бо від Нього виходила сила, яка зцілювала всіх.

20Ісус, звівши очі на Своїх учнів, почав говорити:

«Блаженні бідні,

бо ваше є Царство Боже.

21Блаженні голодні нині,

бо будете насичені.

Блаженні, що плачете тепер,

бо ви зрадієте.

22Блаженні ви, коли люди зненавидять вас,

коли проженуть вас, ображатимуть вас

і відкидатимуть ваше ім’я як щось погане

через Сина Людського.

23Радійте того дня й веселіться, бо велика ваша нагорода на небі. Так само робили з пророками їхні батьки.

9Адже я думаю, що Бог поставив нас, апостолів, останніми в черзі, як призначених для смерті на арені, бо ми стали видовищем для світу, ангелів та людей. 10Ми безумні заради Христа, а ви ж мудреці в Христі! Ми слабкі, а ви сильні! Ви в пошані, а ми знеславлені! 11І досі ми відчуваємо голод та спрагу, ходимо в лахмітті, зносимо побої, не маємо житла, 12виснажуємося, працюючи важко своїми руками. Коли нас проклинають, ми благословляємо; нас переслідують, а ми терпимо; 13коли нас ганьблять, ми підбадьорюємо. Ми стали наче сміття для світу, наче нечистоти для всіх дотепер.

14Я пишу вам це не для того, щоб осоромити вас, а для того, щоб наставити як моїх любих дітей. 15Навіть якби ви мали десять тисяч наставників, батьків у вас небагато. Адже я породив вас у Христі Ісусі через Добру Звістку. 16Тож закликаю вас: станьте моїми послідовниками!

16Той, хто слухає вас, той Мене слухає, і хто відмовляється від вас, від Мене відмовляється. Хто ж відмовляється від Мене, той відмовляється від Того, Хто надіслав Мене».

Повернення сімдесяти учнів

17Сімдесят учнів повернулися й радісно сказали:

―Господи, навіть демони підкоряються нам в ім’я Твоє.

18А Він сказав їм:

―Я бачив сатану, котрий падав із неба, наче блискавка. 19Ось даю вам владу наступати на змій і скорпіонів, і на всяку силу ворожу, і ніщо вам не зашкодить. 20Однак не радійте, що духи вам підкоряються, а радійте тому, що імена ваші записані на небесах.

Радість Ісуса

21У той час Ісус зрадів Святим Духом та промовив: «Славлю Тебе, Отче, Господи неба і землі, за те, що Ти приховав це від мудрих та розумних і відкрив дітям. Так, Отче, бо такою була Твоя добра воля.