2026 Вересня 27, Неділя

Ісус з’являється перед учнями

36Коли вони ще говорили, Сам Ісус з’явився посеред них та промовив: «Мир вам!»

37Вони завмерли та злякалися, бо подумали, що бачать духа. 38Він же сказав їм: «Чому ви налякані й чому постають сумніви у ваших серцях? 39Погляньте на руки та на ноги Мої. Це ж Я Сам! Доторкніться до Мене й подивіться: дух не має тіла та кісток, а Я, як бачите, маю!»

40Кажучи це, показав їм Свої руки та ноги. 41Коли ж вони від радості та здивування ще не вірили, Він сказав: «Чи маєте тут щось поїсти?» 42Вони дали Йому шматок запеченої риби та мед у сотах. 43Він узяв та їв перед ними.

44Потім сказав їм: «Це слова Мої, які Я говорив вам, коли ще був із вами: має здійснитися все, що написано про Мене в Законі Мойсея, у Пророків та в Псалмах».

45Тоді відкрив їм розум, щоб зрозуміли Писання. 46Та промовив: «Так написано, що Христос має постраждати та третього дня воскреснути з мертвих. 47І в Його ім’я буде проповідуватися покаяння та прощення гріхів усім народам, почавши від Єрусалима. 48Ви свідки цьому. 49І ось Я надішлю вам обітницю Мого Отця. Ви ж залишайтесь у місті, доки не будете зодягнені силою з висоти!»

Вознесіння Ісуса

50Потім вивів їх із міста до Віфанії та, піднявши руки Свої, благословив їх. 51Благословляючи їх, Він почав віддалятися від них та возноситися на небо. 52Вони ж, вклонившись Йому, з великою радістю повернулися в Єрусалим. 53І весь час перебували в Храмі, благословляючи Бога.

Амінь.

16Яка згода може бути між Божим Храмом та ідолами? Адже ми – храм Бога Живого, як Бог і сказав:

«Оселюся в них і ходитиму посеред них,

Я буду їхнім Богом, а вони – Моїм народом!»

17Тому

«Вийдіть з-поміж них

і відділіться, – говорить Господь. –

Не торкайтеся нечистого,

і Я прийму вас».

18А також:

«Я буду вашим Отцем,

а ви Мені будете синами й дочками, – каже Господь Вседержитель».

1Отже, любі, оскільки ми маємо ці обітниці, то очистьмо себе від усякої нечистоти тіла та духа, довершуючи святість у Божому страху.

Віра ханаанеянки

21Вийшовши звідти, Ісус пішов до земель Тира й Сидона. 22І ось прийшла до Нього одна жінка-ханаанеянка з тієї землі. Вона казала благаючи:

―Господи, Сину Давида, змилуйся наді мною! Моя донька одержима злим духом.

23Але Ісус нічого не відповів їй.

Тоді підійшли Його учні та благали Його, кажучи:

―Допоможи їй та відпусти, бо вона йде за нами й кричить.

24У відповідь Він сказав:

―Я посланий лише до загиблих овець народу Ізраїля.

25Вона ж, підійшовши, вклонилася Йому та сказала:

―Господи, допоможи мені!

26Він же відповів:

―Не годиться брати хліб від дітей та кидати щенятам.

27Проте вона сказала:

―Так, Господи, але й щенята їдять крихти, які падають зі столу їхніх господарів.

28Тоді Ісус відповів їй:

―О жінко, твоя віра велика! Нехай станеться, як ти бажаєш.

І тієї ж миті її донька була зцілена.