2026 Жовтня 04, Неділя

Воскресіння Ісуса

1У перший день тижня, рано-вранці, коли ще було темно, Марія Магдалина пішла до гробниці й побачила, що камінь від гробниці відвалений. 2Вона побігла до Симона Петра та до іншого учня, якого любив Ісус, і сказала їм: «Забрали Господа з гробниці, і ми не знаємо, куди Його поклали!»

3Тоді Петро та інший учень пішли до гробниці. 4Вони обидва бігли, але другий учень випередив Петра й прибув до гробниці перший. 5Нахилившись, він побачив тільки льняну тканину, що лежала там, але не ввійшов. 6Слідом за ним прибув Симон Петро і ввійшов у гробницю. Він побачив полотно, що лежало, 7а також хустину, якою була обмотана голова Ісуса. Вона лежала не з полотном, але окремо, в іншому місці. 8Тоді й другий учень, який першим прийшов до гробниці, також увійшов усередину. Він побачив і повірив. 9(Бо вони ще не розуміли, що згідно з Писанням Ісус повинен був воскреснути з мертвих.) 10Потім учні повернулися до себе.

Заохочення до дарування

6Пам’ятайте це: хто скупо сіє, той скупо жатиме, а хто щедро сіє, той щедро жатиме. 7Кожен нехай дарує так, як вирішив у своєму серці, а не з жалем чи з примусу, адже Бог любить того, хто дарує з радістю. 8І Бог може пролити на вас будь-яку благодать, щоб, маючи завжди й в усьому достаток, ви проливалися будь-якою доброю справою, 9як і написано:

«Він щедро роздав бідним;

його праведність стоятиме повіки».

10Той, Хто забезпечує сіяча насінням і хлібом на поживу, забезпечить і примножить ваше насіння та збільшить плоди вашої праведності, 11щоб ви у всьому були збагачені для всякої щедрості, яка спонукає до того, щоб через нас складалася подяка Богові.

Покликання перших учнів

1Одного разу, коли Ісус знаходився біля озера Генезарет і натовп людей тиснувся до Нього, аби слухати Слово Боже, 2Він побачив два човни, що стояли біля берега. А рибалки, вийшовши з них, чистили сіті. 3Ісус увійшов до одного з човнів, який належав Симонові, попросив його відплисти трохи від берега й, присівши, навчав людей із човна.

4Коли ж закінчив говорити, сказав Симонові:

―Відпливи на глибину, та закиньте сіті для лову.

5Симон сказав у відповідь:

―Наставнику, ми цілу ніч працювали та нічого не впіймали, але за Твоїм словом я закину сіті.

6Зробивши це, піймали так багато риби, що сіті почали рватись. 7Вони покликали й своїх товаришів з іншого човна, щоб прийшли допомогти їм. Ті прийшли й наповнили рибою обидва човни так, що вони стали потопати.

8Побачивши це, Симон Петро припав до колін Ісуса та промовив:

―Господи, відійди від мене, бо я людина грішна!

9Адже страх охопив його й усіх, хто був із ним, від такої кількості спійманої риби, 10а також Якова та Івана, синів Зеведеєвих, котрі були спільниками Симона.

І промовив Ісус до Симона:

―Не бійся, віднині будеш ловити людей.

11Витягнувши човни на берег, вони залишили все та пішли за Ним.